ЩІВНИК, КА́,

Щівник, ка́, м. = Щавій. Вх. Пч. І. 12. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 527.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЩІЛИНА, НИ, →← ШУЯ, ШУЇ,

T: 62